21 вересня 2026 року здобувачі освіти ОП Українська мова і література. Зарубіжна література та ОП Українська мова і література. Англійська мова першого (бакалаврського) рівня вищої освіти в аспекті вивчення «Культури мовлення вчителя та стилістики» та участі в «Потебнянському колегіумі» 2026 прослухали лекцію ГРИГОРІЯ ПІВТОРАКА «Українці і росіяни в системі суспільно-історичних та мовних координат».
Під час лекції розвінчано фальшиву й антинаукову тезу кремлівського диктатора В. Путіна та його оточення про те, що росіяни й українці – історично один народ. На основі достовірних фактів лектор довів, що ці народи формувалися на різних територіях і в різний час, унаслідок чого між ними сформувалися глибокі, істотні й різнобічні відмінності. Вони проявляються в матеріальній і духовній культурі, мові, в психології, ментальності, у побуті, способах господарювання, родинних стосунках, у суспільному житті і т. ін. Усі ці особливості стали важливими чинниками формування української та російської ідентичностей. Лектор розкрив правдиву історію росіян та українців як окремих і зовсім не споріднених націй.
Після лекції студентам доведено до відома, що ГРИГОРІЙ ПІВТОРАК – український мовознавець, літературознавець, історик, перекладач. Доктор філологічних наук, професор, академік НАН України. Заслужений діяч науки і техніки України. Головний науковий співробітник відділу слов’янських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. Працює в галузях слов’янських глото- та етногенезу, історії слов’янських мов, діалектології східнослов’янських мов, етимології, культури мови, історії української та білоруської літератур, українського діалектогенезу, українсько-білоруських мовних зв’язків, ономастики, лексикографії, художнього перекладу.
Автор монографій: «Морфологія інфінітива в східнослов’янських мовах» (1974), «Формування і діалектна диференціація давньоруської мови» (1988), «Українці: звідки ми і наша мова» (1993), «Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов’янських зі “спільної колиски”» (2001), «Українці: звідки ми і наша мова. Дослідження, факти, документи (2014), «Історико-лінгвістична славістика» (2015), «Історична правда проти імперської облуди» (2018). Написав перший підручник білоруської мови для українців (1997). Співукладач «Білорусько-українського словника» (2006). Співавтор і член редколегії «Етимологічного словника української мови» (т. 1-6, К., 1982-2012). Член редколегії та один з авторів енциклопедії «Українська мова» (К., 2001; 2004; 2007; 2013). Премії імені І. Франка (1995) та імені О. Потебні (2010) НАН України.