Кафедра англійської філології та лінгводидактики і Міжуніверситетська науково-дослідна лабораторія сучасних технологій навчання іноземних мов і культур Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка взяли активну участь у VII міжнародній конференції «Innovative Trends in Teaching Languages for Specific Purposes in the Context of the Current Social Instability» (INNO-LSP), що відбулася 17–18 вересня 2026 року на базі Університету Овідіус у місті Констанца (Румунія).
Команда – Ганна Подосиннікова, канд. філол. наук, доцент, завідувач кафедри англійської філології та лінгводидактики, керівник лабораторії; Богдана Салюк, канд. філол. наук (порівняльне літературознавство), доцент Бердянського державного педагогічного університету; та Влада Гомоля, магістрантка, член лабораторії – 18 вересня представила дві доповіді, які викликали значний інтерес міжнародної академічної спільноти.
У першій доповіді «Власний голос як професійний ресурс: написання електронних кейсів і самостійність майбутніх учителів в епоху згенерованого тексту» автори наголосили, що заборона інструментів штучного інтелекту для написання текстів і виявлення їх використання впливають на саму поведінку, але не на її причини. Одна з головних причин, через яку студенти звертаються до таких інструментів, обговорюється рідко: це сумнів у тому, що їхній власний текст вартий того, щоб його подати. Заборона цього сумніву не усуває, а суворий контроль може навіть його посилити. Доповідачі представили послідовність роботи над кейсом, за якою студенти спочатку пишуть власну чернетку і лише потім порівнюють її з текстом, згенерованим ШІ, звертаючи увагу на те, чого система не могла знати, де вона вдавалася до обтічних формулювань і де правдоподібність підміняла доказовість. Завдяки такому порівнянню майбутні вчителі усвідомлюють свій незамінний внесок: деталь, яку помітили саме вони, висновок, що ґрунтується на знанні конкретного учня, рішення, за яке вони несуть відповідальність. Команда також поділилася розробленою структурою завдання, критеріями оцінювання, які надають перевагу прозорості міркувань над відшліфованістю тексту, та рефлексіями самих студентів щодо тих частин кейсу, які могли написати лише вони.
У другій доповіді «Ідіоматичність мовлення як дзеркало вербальної ментальності: формування міжкультурної компетентності майбутніх учителів англійської мови» доповідачі показали, що ідіоматичність мовлення виходить далеко за межі сталих образних виразів. Вона охоплює широкий спектр конструкцій, специфічних для певної мовленнєвої спільноти, які відображають вербальну ментальність і світобачення її носіїв та часто становлять труднощі для тих, хто вивчає іноземну мову. Автори обґрунтували, що рефлексивна практика допомагає майбутнім учителям англійської мови перетворити усвідомлення таких конструкцій на міжкультурну компетентність. Студенти реконструюють культурну мотивацію конструкції, пояснюють, чому в одній спільноті щось висловлюють саме так, а в іншій – інакше, та інтерпретують власні вагання чи помилки як прояви іншої вербальної ментальності, а не як звичайні лексичні помилки. Команда також розглянула когнітивно-комунікативні та колаборативні стратегії навчання, труднощі формування відповідних умінь, поетапну підтримку (скафолдинг), якої потребує така робота впродовж курсу, а також можливі способи оцінювання досягнутого рівня компетентності.
Вітаємо команду з двома перспективними та практико-орієнтованими доповідями, що є вагомим внеском у підготовку вчителів англійської мови як іноземної!