27 жовтня 2026 року для студентів 341 групи спеціальності 014 «Середня освіта (Мова і література (англійська))» факультету іноземної та слов’янської філології Сумського державного педагогічного університету з нагоди Дня української писемності та мови було проведено літературно-перекладознавчий воркшоп «Українське слово у світовому вимірі: книжкові маршрути Франкфурта-2026» (Das ukrainische Wort im globalen Kontext: Buchrouten Frankfurt 2026).
Захід був присвячений сучасній українській літературі в міжнародному видавничому просторі та її репрезентації на 78-му Франкфуртському книжковому ярмарку, що проходив 7–11 жовтня 2026 року у Франкфурті-на-Майні (Німеччина).
Воркшоп провела кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов Вікторія СОЛОЩЕНКО.
Під час заходу студенти ознайомилися з особливостями представлення української літератури на міжнародному книжковому ринку, обговорили проблеми художнього перекладу українських творів німецькою мовою та визначили роль перекладачів і видавництв у популяризації української культури за кордоном.
Особливу увагу було приділено творам, у яких осмислюються досвід російсько-української війни, питання національної ідентичності, історичної пам’яті, культурної спадщини та пошуку людиною власного місця у світі. Обговорення дало змогу розглянути сучасну українську літературу як простір художнього осмислення суспільних трансформацій і складних історичних процесів.
Серед творів, які стали предметом обговорення, були «Гемінгвей нічого не знає» Артура Дроня („Hemingway hat keine Ahnung“), «Dasein: оборона присутності» Ярини Чорногуз („Dasein: Verteidigung der Präsenz“), «Гра в перевдягання» Артема Чеха та «Арабески» Сергія Жадана. Також студенти розглянули роман Ірини Фінгерової „Zugwind“. Аналіз цих творів дав змогу простежити, як сучасні українські автори художніми засобами репрезентують воєнний досвід, вимушену міграцію, особисті переживання та зміни в суспільстві. Водночас увагу здобувачів освіти було зосереджено на тому, як переклад впливає на сприйняття українських текстів іншомовною аудиторією.
Окремим напрямом роботи стало осмислення української літературної класики та модернізму в європейському культурному контексті. На прикладі роману Валер’яна Підмогильного «Місто», поезії Михайля Семенка та творів Ольги Кобилянської студенти обговорили особливості української літературної традиції, її інтелектуальне підґрунтя та мистецькі пошуки. Розгляд цих творів засвідчив важливість перекладу як способу ознайомлення міжнародної аудиторії з українським літературним каноном.
У межах воркшопу також було розглянуто роман Андрія Сем’янківа «Танці з кістками», роман Андрія Любки «Карбід», поетичну творчість Олександра Авербуха та антологію української літератури першої половини ХХ століття, упорядковану Катею Петровською. Звернення до різних жанрів і літературних форм – від поезії та есеїстики до психологічної прози й медичного трилера – дало змогу окреслити тематичне та жанрове розмаїття українського літературного процесу.
Важливою складовою воркшопу стало обговорення художнього перекладу як форми міжкультурної комунікації. Аналіз назв творів, перекладацьких рішень і видавничих підходів допоміг студентам усвідомити складність відтворення культурних контекстів, історичних асоціацій, авторського стилю та емоційної виразності тексту засобами іншої мови. Особливу увагу приділено взаємозв’язку між мовною формою оригіналу та його інтерпретацією в іншомовному культурному середовищі.
Літературно-перекладознавчий воркшоп став нагодою осмислити українську мову не лише як засіб національної комунікації, а й як важливий чинник культурної дипломатії. Представлені літературні приклади продемонстрували, що переклад відкриває міжнародній аудиторії доступ до української історії, культурних цінностей, суспільного досвіду та інтелектуального надбання.
Проведення заходу з нагоди Дня української писемності та мови підкреслило важливість підтримки українського слова, розвитку перекладознавчих студій і популяризації національної літератури за кордоном.